Наш портал розповідає про служіння православних громад Боярського благочиння (Київська єпархія, Українська Православна Церква).
Проект заснований та здійснюється з благословіння Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського та всієї України


 

Найкращий день мого життя.

18. 10. 2014

Сьогоднішній день особливий. З самого ранку волонтери Свято – Троїцького Іонінського монастиря готуються до поїздки в дитячий будинок. Необхідно закупити продукти для святкового столу та подарунки.

Роки спілкування не пройшли даремно. Діти відчувають любов  та опіку,  добре слово повчання .

– «Давайте поговоримо», –  так, за звичай,  я починаю розмову з вихованцями. Багато тем обговорено та найголовніше дитячі серця відгукуються на «Слово Боже». [Читати далі →]

ВИПРОБУВАННЯ ВІРИ

13. 10. 2014

 Чому я в УПЦ, а не УПЦ КП

Спаситель Христос в Гефсиманському саду молився за єдність всього людства і лишив по Собі Церкву – ЄДИНУ, СВЯТУ, СОБОРНУ І АПОСТОЛЬСЬКУ. Ця ЄДИНА ЦЕРКВА по всьому світу має різні адміністративні кордони, але вона ЄДИНА в ПРИЧАСТІ, МОЛИТВІ І ЛЮБОВІ. Є Єрусалимська, Константинопольська, Грецька, Грузинська, Руська, Сербська, Болгарська, Українська православні Церкви, які мають свої межі в кордонах держав, але складають одну сім’ю дітей Христових. Свідченням цієї єдності є спільне богослужіння, яке неодноразово звершували всі Вселенські Патріархи і митрополити разом з Предстоятелем Української Православної Церкви. І проблема «УПЦ КП» не в співзвуччі букв, а в тому, що вся родина Православних Церков світу не звершує спільної молитви ні з Філаретом (Денисенко), який був позбавлений сану та є невизнаним жодною країну світу, ні з його єпископами. Мало того, Православні Церкви Єрусалиму, Сербії, Болгарії, Польщі, Греції та Афон, – весь Православний світ, – не визнають хрещеними, вінчаними та похороненими тих, над ким це звершили в «УПЦ КП».

Чому я в УПЦ? – ЩОБ БУТИ В РОДИНІ ВСЬОГО ПРАВОСЛАВЯ, а не групи політиків, одягнених в церковну одежу. [Читати далі →]

О бедном солдате замолвите слово?.. Впечатления священника, окормляющего военкомат

04. 04. 2014

Вот и вы, Христово воинство! — широкоплечий отец Сергий сгребает в охапку покрасневших от смущения ребят в камуфляже. — Ну что, уже приняли присягу? Теперь настоящие бойцы?

Парни смущенно отвечают, потупив глаза, рассматривая свои кроссовки: «берцы» солдатам пока что не выдали.

На вчерашних юристах, системных администраторах и студентах столичных вузов военная форма смотрится как-то неестественно… Еще какой-то месяц назад эти парни и подумать не могли о возможной перспективе участвовать в боевых действиях.

Пока что ребята помогают налаживать работу военкомата – месяц назад здесь было всего несколько военнослужащих, а сейчас – полный штат сотрудников и кипящая вовсю работа. Отца Сергия приветствуют с неподдельной радостью – во все времена и эпохи воину нужна была духовная поддержка.

Протоиерей Сергий Антонюк, настоятель храма в честь преподобных Антония и Феодосия (на Южном кладбище), в Дарницком военкомате

«Если наш народ будет втянут в войну, то мы, священнослужители, будем страдать вместе с народом» [Читати далі →]

Предстоятель Української Православної Церкви – Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій (Орест Володимирович Березовський)

15. 03. 2014

Предстоятель Української православної церкви - Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій (Орест Володимирович Березовський)

Митрополит Київський і всієї України Онуфрій (Орест Володимирович Березовський) народився 5 листопада 1944 року в селі Коритне Вашковецького, нині Вижницького, району Чернівецької області в родині священика.

У 1961 році закінчив середню школу. Протягом 1962-1964 років навчався в Чернівецькому технічному училищі, потім працював у будівельних організаціях Чернівців.

У 1966 році вступив на загальнотехнічний факультет Чернівецького університету.

1969 року після третього курсу університету був зарахований на другий курс Московської духовної семінарії, яку закінчив у 1972 році.

18 березня 1971 року прийняв чернечий постриг. 20 червня того ж року монаха Онуфрія висвятили в сан ієродиякона, а 29 травня 1972 року – в сан ієромонаха.

У 1980 році був возведений у сан ігумена.

28 серпня 1984 року призначений настоятелем Спасо-Преображенського храму Афонського представництва в селі Лукино (станція „Передєлкіно” Московської області).З 28 червня 1985 року – благочинний Московської Троїце-Сергієвої Лаври.

На Різдво 1986 року возведений у сан архімандрита.

У 1988 році закінчив МДА з вченим ступенем кандидата богослов’я.

З 1988 року – намісник Свято-Успенської Почаївської Лаври, прослужив до листопада 1990 року.

9 грудня 1990 року хіротонісаний в єпископа Чернівецького і Буковинського.

1994 року возведений у сан архієпископа, 2000-го – в сан митрополита.

Рішенням Священного Синоду УПЦ від 24 лютого 2014 року (ЖУРНАЛ №1) обраний Місцеблюстителем Київської митрополичої кафедри.

Рішенням Собору єпископів УПЦ від 13 серпня 2014 року обраний Предстоятелем Української Православної Церкви.

Інтронізація Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія відбулася на соборній площі перед Успенським собором Києво-Печерської Лаври, 17 серпня 2014 року.

16 вересня 2014 року, рішенням Священного Синоду УПЦ (журнал №39), у зв’язку з обранням митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія Митрополитом Київським і всієї України, його було звільнено посади голови Церковного Суду Української Православної Церкви.

Вікарій Київської Митрополії єпископ Макарівський Іларій служив у Свято-Покровському храмі міста Боярка і просив молитися за мир в Україні

05. 03. 2014

Вікарій Київської Митрополії єпископ Макарівський Іларій

4 березня з благословення Високопреосвященнішого митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія, Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри, вікарій Київської Митрополії єпископ Макарівський Іларій, керуючий Макарівським вікаріатством, звершив читання другої частини Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського в Свято-Покровському храмі міста Боярка. [Читати далі →]