Творение  св. прав. Иоанна Кронштадтского.
И Аз умолю Отца, и иного Утешителя даст вам, да будет с вами во век. Ин. 14,16. Дух Святый называется Утешителем (Ин. 14, 26) по существу Своему, которое есть мир, радость и блаженство бесконечное, и по действию Своему на души верующих, которых Он утешает, как мать, в их добродетелях, в их страданиях, скорбях и болезнях, в их подвигах за веру; называется еще Утешителем в противоположность злому духу уныния, который часто приражается к душам нашим. Всякое явление имеет причину. Так, сотворив какое-либо доброе дело, вы радуетесь, находите утешение в душе своей. Отчего? — Оттого, что в вас Дух-Утешитель, везде сый и вся исполняяй, Сокровище благих[1], Который утешает вас. [Читати далі →]

Православие исповедует веру в Единого Бога в Троице прославляемого, Отца и Сына и Святого Духа. Не три бога, а Единый Бог. Это непостижимая истина: Единица равна Троице. Это Откровение Самого Бога о Себе. Мы ничего не можем здесь прибавить или отнять. В это можно только верить. И верить должно непременно. Почему? Неужели эта истина о том, что Бог Един, но в Трех Лицах, так важна для нашего спасения? Как, каким образом это касается меня? И почему вера в этот догмат Христианской Церкви жизненно важна, а сомнение – чревато вечной погибелью? [Читати далі →]

Однажды блаженный Августин, великий учитель Церкви, задался целью постигнуть тайну Святой Троицы. Озабоченный этой мыслью, гуляя ранним утром на берегу моря, он встретил мальчика, который пригоршней черпал воду из моря и носил ее в небольшую ямку, вырытую на берегу в песке. Засмотрелся блаженный Августин и затем в недоумении спросил ребенка: «Что это значит?» Мальчик, улыбнувшись, ответил: «Хочу море перенести в ямку». Блаженный говорит: «Мальчик, ведь это невозможно». «Хорошо, – отвечает тот, – но это мне скорее удастся сделать, чем тебе постигнуть до конца тайну Святой Троицы». Как невозможно капле воды вместить воду безбрежного океана, так невозможно человеческому уму вместить всю тайну Божества. Святая Троица – Бог Единый по существу и Троичный в Лицах: Отец, Сын и Дух Святой – является величайшей тайной христианской веры. [Читати далі →]

В субботу пред Пятидесятницей совершается память всех усопших праотец, отец и братии наших, почему она называется родительской, как и суббота мясопустная.  Вообще, как известно, субботы в Православной Церкви посвящены поминовению усопших. Связан этот обычай с мыслью о покое, упокоении ветхозаветной субботы и тем, что именно в субботу тело Иисуса Христа покоилось во гробе. «Сия есть благословенная суббота, сей есть упокоения день» — звучит стихира в Великую Субботу. И в канун дня, посвященного памяти Страшного Суда, на который предстанет весь человеческий род,Церковь вспоминает по имени и молится о «всех от века благочестно скончавшихся».

23 травня у день Святої П’ятидесятниці о 9:00 дивіться у прямому ефірі Першого національного каналу Українського телебачення та телеканалу “Глас” святкове богослужіння з Києво-Печерської Лаври.

 22 травня Православна церква молитовно згадує перенесення мощей святителя Миколая, архієпископа Мір Лікійських, чудотворця, в місто Бар (1087).

Святитель Миколай народився в місті Патарі Лікійської області. Він був єдиним сином благочестивих батьків Феофана і Нони, що дали обітницю присвятити його Богу. Плід довгих молитов до Господа бездітних батьків, немовля Миколай з дня свого народження явило людям світло майбутньої своєї слави великого чудотворця. Мати його, Нона, після пологів відразу зцілилася від хвороби. Новонароджене немовля ще в купелі хрещення простояло на ногах три години, ніким не підтримуваний, віддаючи цим честь Пресвятій Трійці. [Читати далі →]

21 травня Православна Церква вшановує пам’ять апостола і євангеліста Іоанна Богослова (98-117).

Святий апостол і євангеліст Іоанн Богослов був сином Зеведея і Саломії – дочки святого Йосифа Обручника. Одночасно зі своїм старшим братом Яковом він був покликаний Господом нашим Ісусом Христом до числа Своїх учнів на Генісаретському озері. Залишивши свого батька, обидва брати пішли за Господом. Апостола Іоанна особливо любив Спаситель за жертовну любов і велику чистоту. Після свого покликання апостол не розлучався з Господом і був одним з трьох учнів, яких Господь особливо наблизив до Себе. Святий Іоанн Богослов був присутній при воскресінні Господом дочки Яіра і Преображення Господнього на горі Фавор. [Читати далі →]

19 травня – день пам’яті преподобного Іова Почаївського (1651).

Преподобний Іов народився у 1551 році в Галичині, на Покутті, що лежить між Карпатами та Дністром, біля міста Коломиї. Батьки його, побожні та христолюбиві люди, Іоан та Агафія на прізвище Желєзо при святому хрещенні дали хлопчикові ім’я Іоан, на честь пророка та Предтечі Господнього Іоана. [Читати далі →]

18 травня Православна Церква прославляє ікону Божої Матері “Неупиваемая Чаша”.

Пияцтво завжди було лютим бичем нашої країни. «Веселіє на Русі єсть пити», – зазначав літописець.
У церковній історії зафіксовано такий випадок.  Один  селянин Єфремовського повіту Тульської губернії, відставний солдат, колись дуже заслужений, надзвичайно пристрастився до цього отруйного зілля. Пропив професію і роботу (було ремесло, та хмелем поросло), сім’ю, статки, дім, людський образ та здоров’я. Від пияцтва йому віднялися ноги, а він усе пив і пив. Не сказати, що не розумів, у яку пастку потрапив, але самому спинитися було годі. [Читати далі →]

У середу 19 травня під проводом вихователів до Свято-Миколаївського храму завітали вихованці дитячого садочку «Іскорка». [Читати далі →]