Наш портал розповідає про служіння православних громад Боярського благочиння (Київська єпархія, Українська Православна Церква).
Проект заснований та здійснюється з благословіння Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського та всієї України


 

Проблема діалогу між Українською Православною Церквою та «неканонічним православ’ям» – УПЦ КП і УАПЦ

17. 03. 2008

З доповіді Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського та всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви

У розколі із законним Священноначалієм і світовим Православ’ям опинилися мільйони людей. І якщо певна частина з них перебуває у розколі внаслідок певного свідомого вибору, то багато простих віруючих і навіть їхніх служителів перебувають сьогодні в канонічній ізоляції швидше через відсутність належної догматичної та канонічної освіченості. Загальновідомо, що в радянський період Православна Церква була вкрай обмеженою у своїй місіонерській і просвітницькій діяльності. Вона не мала можливості проводити катехізацію; парафіяльне життя часто лімітувалося здійсненням богослужінь. Таким чином, на початку 1990-х років, коли в Україні виник потужний національно-патріотичний рух, багато православних християн, які не мали можливості поглибити свої знання у вірі, стали жертвами романтичної «етнофілетичної» ідеології. [Читати далі →]

Великопісне Послання Предстоятеля Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви

11. 03. 2008

Великопісне Послання Предстоятеля

Возсия весна постная, цвет покаяния,
очистим убо себе, братие, от всякия
скверны, Светодавцу поюще рцем:
слава Тебе, едине Человеколюбче.
(Піснеспів Тріоді Пісної)

Божою милістю ми знову вступаємо в період Великого посту — час особливо сприятливий для спасіння душі. За багато сотень років у Святій Церкві сформувався певний ритм духовного життя, утворюваний чергуванням пам’ятних дат, святкових подій і постів. Цей ритм знайшов відображення в церковних уставах і канонах, що охороняють Церкву від згубного впливу цього світу, такого мінливого і нестійкого. Завдяки церковним традиціям, які є втіленням внутрішнього життя Церкви як Боголюдського організму, кожний віруючий має змогу для гармонійного духовного зростання, має змогу черпати духовні сили для боротьби з пристрастями, для досконалості в добрі. Долучаючись церковного життя, нестійке людське єство поступово відновлює зруйновану гріхом ієрархію розуму, волі й почуттів. Людина знову набуває цілісності свого буття. І запорукою такого духовного зцілення є піст — піст як заповідь Божа і водночас Його дар; піст як закон духовної досконалості, випробуваний подвижниками благочестя; піст як духовна потреба кожної людини вирватися з плину мирської суєти і пристати до тихої гавані Миру Христового.

[Читати далі →]

Проблеми відносин Української Православної Церкви і органів державної влади

04. 03. 2008

Блаженніший Володимир, Митрополит Київський та всієї України, Предстоятель Української Православної ЦерквиЗ доповіді Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського та всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви

У держави завжди існувала спокуса до створення тіньових механізмів впливу на Церкву та її ієрархів. Однак, якщо в тоталітарних державах такі механізми та могли вплинути на церковне життя, то в сучасних демократичних країнах ці механізми навіть якщо мають місце, то виявляються неефективними. Не є винятком і сучасна Україна. Аналіз релігійної політики української держави впродовж 1992-2007 років свідчить, що всі три Президенти України (Л. Кравчук, Л. Кучма та В. Ющенко) були і є прихильниками створення «єдиної Помісної Церкви», вбачаючи в ній один із механізмів становлення та консолідації української нації. [Читати далі →]

Церква та політика

03. 03. 2008

З доповіді Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського та всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви

Ніщо так не може зашкодити єдності Церкви, як вплив політичних процесів. Проникаючи всередину церковного життя, політика отруює її і ділить віруючих на «правих» і «лівих», «помаранчевих» і «біло-синіх», прихильників «східної» і «західної» цивілізаційних моделей. Виходячи з цього, Собор єпископів Української Православної Церкви, що відбувся у Києві в грудні минулого року, одноголосно засудив теорію так званого «політичного православ’я» і закликав вірних чад Церкви не вносити свої політичні погляди в церковне святилище, залишаючи їх у «дворі язичників». Як зазначено в соборній резолюції, «політичне православ’я» за своєю природою є нецерковним і йому не може бути місця в нашій Церкві, подібно до того, як воно зводиться у ранг догми в розкольницьких угрупованнях «автокефального» руху. Воно «передбачає внесення в церковну огорожу політичних гасел», а це «не відповідає духу Христової проповіді». [Читати далі →]

Церква та виклики сучасної Європи

01. 03. 2008

З доповіді Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського та всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви

Свідомо утримуючись від політичної діяльності, УПЦ фактично не бере участі у суспільній дискусії щодо «цивілізаційного вибору», вважаючи, що Церква має виконувати свою спасенну місію за будь-яких історико-політичних умов. Водночас ми уважно стежимо за процесами євроінтеграції України, намагаючись адекватно відповідати на виклики нової культурної та суспільної ситуації. [Читати далі →]