Наш портал розповідає про служіння православних громад Боярського благочиння (Київська єпархія, Українська Православна Церква).
Проект заснований та здійснюється з благословіння Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського та всієї України


 

Кто согреет мою старость? Кто предаст мое тело земле?..

04. 12. 2008

Мы стареем… Каждый прожитый день приближает нас к тому последнему пределу жизни, за которым придется дать ответ Грозному Судии.

Старость, как и ее следствие – смерть, не всегда существовали на земле. Человек создан Богом для вечной жизни и пребывания с Ним. Люди сделали свой выбор, нарушив заповедь Божию, вкусив запретный плод. “Грех вошел в мир, и грехом смерть” (Рим. 5:12). Но человеколюбивый Бог, чтобы сразу смягчить наказание прародителей и ослабить страх смерти, даровал рождение детей, как продолжателей рода, как надежду и опору в старости.

starost-vacher

Каждый из нас мечтает встретить старость и прожить остаток дней в окружении любящих и заботливых детей и внуков. Отчего же, вдруг, закрадываются предательские мысли об одиночестве, о пресловутом стакане воды, который будет некому подать. Потому, что все чаще и чаще мы становимся свидетелями чужих трагедий. У кого-то есть одинокая соседка, доживающая последние дни в нищете, у кого-то родные уехали искать лучшей жизни, за суетой, позабыв оставленных родителей, кто-то, решая свои проблемы, о них почти не вспоминает…

[Читати далі →]

Київська Митрополія застерігає від спроб політизувати Звернення Священного Синоду УПЦ та тлумачити його не відповідно до змісту

24. 11. 2008

У зв’язку зі спробами політизувати Звернення Священного Синоду УПЦ та намаганнями тлумачити його не відповідно до змісту, з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви, канцелярія Київської Митрополії оприлюднює наступну заяву:

— Українська Православна Церква ніколи не заперечувала факту існування Голодомору.

— Українська Православна Церква завжди молилася, молиться і буде молитися за упокій «душ усопших рабів Божих від глада і пагуби безбожною властію уморених».

— Українська Православна Церква відповідно до рішень Архієрейського собору 21 грудня 2007 року знаходиться поза політикою, не втручається в політичні процеси і не приймає політичних заяв.

— Звернення Священного Синоду УПЦ від 11 листопада 2008 року не є і не може бути політичною заявою, як це намагаються тлумачити політично заангажовані діячі як правого, так і лівого табору.

— Звернення Священного Синоду УПЦ є пастирським посланням, метою якого є заклик до молитви та вшанування наших співвітчизників, насильницької смерті яких ніхто не в змозі заперечувати. Доскіпуватися до використаних у Зверненні слів є цинічним і аморальним, “танцями на кістках”.

— Українська Православна Церква вважає Голодомор великою трагедією, ідеологічним, а не національним геноцидом, тобто намір енним винищенням богоборчим більшовицьким режимом нашого боголюбивого народу, до якого належать як українці, так і росіяни, так і євреї та інші національності, що населяють територію України. Голодомор є ПОСТОМ ВІД ДИЯВОЛА. Саме про це йдеться у Зверненні Священного Синоду УПЦ.

— Українська Православна Церква закликає до відмови від екстремізму, етнофілетизму, національної нетерпимості, помсти, братоненависництва, розділення на своїх і чужих. У Бога чужих немає, як і немає у Нього мертвих. Молимося за упокій невинно убієнних.

†Олександр,
Єпископ Переяслав-Хмельницький,
Вікарій Київської Митрополії,
Секретар Предстоятеля УПЦ,
Головний редактор офіційного сайту УПЦ

Яблуко

22. 11. 2008

Йшли вдвох після Всеношної. Пелена дощу над провулком світилася розмитими колами ліхтарів.

– Мамо, як сушать яблука?

– В печі, напевно. А що?

– Можна висушити? – хлопчик дістав з кишені куртки велике жовте яблуко.

– В нас немає пічки. Плита газова.

– А в плиті не можна?

– Чому ж тобі забагалося його сушити? Красиве яке… Де ти взяв?

– Подарували.

– Хто, отець диякон?

– Ні, тьотя. Жінка одна.

– Яка жінка?

– Худа така. В хустині.

– Я ж також у хустині. І худа. Уся церква, вважай, в хустках. Ти часом не жебрав?

– Ні-і.. Я їй сказав, щоб вона не розмовляла.

– Та ти що? Дорослим зауваження робити! О, Господи…

– Сама ж завжди казала: “Якщо терпеливо і чемно…” От я терпів, терпів, а вона все бу-бу-бу, бу-бу-бу. Дід Матвій канон читати почав, і нічого не чути було. Я їй сказав дуже навіть чемно: “Будь ласка, не розмовляйте. Слухайте канон. Закінчиться Всеношна, тоді будете розмовляти”.

– Вона тебе, мабуть, за вухо?

– Ні, пішла кудись. До свічного ящика, здається. А як Перший час стали читати, усі пішли до ікон прикладатися, дивлюся, вона знову йде. Підходить до мені і яблуко дає. І говорить: “Прости мене, синку, якщо я не так щось зробила”.

– А ти що?

– Що я? – хлопчик якось по-дорослому пересмикнув плечими. – Бог простить, кажу, і ви мене простіть.

Мати відвернулася. Дощова волога лягала на повіки, вії, пробралася до очей. Тримаючись за руки, обійшли калюжу з відбитими човниками ліхтарів.

– Мамо, то як? Яблуко висушимо?

– Яблуко… Ти знаєш що… – голос матері звучав приглушено, здавалося, їй важко пригадати, про що йшла мова. – Не всі сорти можна сушити. Зігниє, шкода буде. Ти краще його татові подаруй. І розкажи все по порядку. Він все мучиться, що йому зауваження роблять… І яблука він любить.

Марко Маркіш

Звернення Священного Синоду Української Православної Церкви з нагоди скорботної дати — 75-ї річниці Голодомору 1932-1933 років в Україні

20. 11. 2008

Трагедія Голодомору

У XX сторіччі український народ пережив одну з найстрашніших трагедій у своїй історії — голодомор. Україна, яка завжди годувала хлібом весь світ, зазнала масового голоду. Голодомор призвів до значних жертв, приніс багато горя. У нього були об’єктивні й суб’єктивні витоки і наслідки. Штучний голод 1932-1933 рр. було сплановано більшовиками з метою прискорення примусової колективізації, ліквідації “куркульства” як класу, знищення “ворожих елементів”.

Але існує фактор, який об’єднує цей соціальний катаклізм і решту репресивних акцій тоталітарного радянського режиму. Це кардинальна революція світогляду — відречення від Боголюдини Христа і християнської моралі й обрання нової віри — в людину-бога, в антихриста. Адепти цієї віри зажадали побудувати рай на землі, домогтися світлого майбуття для людства. Але майбуття без Бога. Їхнє світло насправді було темрявою. Їхній світогляд базувався на засадах вічної пітьми, бо тільки Бог є джерелом світла. Їхня ідеологія замість блага принесла зло, бо тільки Бог є Творцем усякого блага. Де без Бога будують рай, там з’являється пекло. Замість обіцяного райського життя опутаний радянською ідеологією народ прийняв пекельні муки.

[Читати далі →]

Кто кем побежден, тот тому и раб. Или откуда берется беснование

30. 10. 2008

Беснование в современном мире довольно распространеное явление. Мир немного сошел с ума… Согласитесь, трудно назвать разумными такие далекие от разумности тенденции как стремление к богатству ценою любых жертв, культ тела и вытекающие отсюда секс и порноиндустрию; невоздержание в пище, порождающее телесные и душевные болезни; а также целителей всех мастей, обещающих похудение Вам и вашему бюджету. Невоздержание, неумеренность в семейной жизни, гражданские браки – порождают массу пороков: “свободную любовь”, аборты, детскую беспризорность. Безделье, социальная напряженность ведут к пьянству, табакокурению, и наркомании с подросткового возраста…

[Читати далі →]