Наш портал розповідає про служіння православних громад Боярського благочиння (Київська єпархія, Українська Православна Церква).
Проект заснований та здійснюється з благословіння Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського та всієї України


 

Покаяння та сповідь. Пастирське слово Блаженнішого Митрополита Володимира, Предстоятеля Української Православної Церкви

08. 03. 2009

Сповідь – це не просто бесіда про свої недоліки, сумніви, це не повідомлення священику про себе. Ми перебуваємо в гріху. Такий стан інакше не назвеш, як тяжкою недугою. Але проти сильної недуги повинен бути й сильний засіб. Цей засіб полягає в Таїнстві Покаяння, тобто в Таїнстві, в якому Господь прощає беззаконній людині її гріхи. [Читати далі →]

Великопісне Послання Блаженнішого Митрополита Володимира архіпастирям, пастирям і всім боголюбивим чадам Української Православної Церкви

03. 03. 2009

Возлюблені у Господі брати й сестри!

Ми входимо у дні Великого посту зі словами піснеспіву “Покаяния отверзи ми двери, Жизнодавче”, покаянними словами Великого канону преподобного Андрія Критського: “Помилуй мя, Боже, помилуй мя”, і постовою молитвою преподобного Єфрема Сиріна: “Господи і Владико життя мого… даруй мені бачити мої гріхи й не осуджувати брата мого”.

Піст — це двері покаяння. Двері, які ведуть нас до Страсної седмиці і Світлого Христового Воскресіння. Піст — це сорокаденний перехід від рабства пристрастям і гріху до служіння Богу і ближньому. Піст — це період, коли ми, обмежуючи себе в їжі тілесній, починаємо відчувати голод духовний. Це час, коли висохлий ґрунт нашої душі зрошує Божественна благодать, і серце починає відчувати, а розум осягати слова Святого Письма про те, що “не хлібом єдиним житиме людина” (Втор. 8: 3; Мф. 4: 4).

Піст для нашого благочестивого народу — це час говіння — молитовної і духовної підготовки до Сповіді та Причастя. А це означає, що ми повинні не тільки згадати про власні гріхи і щиро в них розкаятися, але й власним життям створити плоди, гідні покаяння. Плоди ж духовні: “любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, стриманість” (Гал. 5: 22–23). [Читати далі →]

Как подать записки “О здравии” и “О упокоении”

15. 02. 2009

Записки “О здравии”

Записки “О здравии” подаются в церковь на православных (Некрещёный – для Бога не рождённый!). Кроме имени, можно указать священный сан, воин (если это профессия или человек находится на действительной срочной службе), младенец (если ребёнку нет 7 лет), отрок (от 7 до 14 лет), болящий. [Читати далі →]

Різдвяне Послання Блаженнішого Митрополита Володимира архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім чадам Української Православної Церкви

05. 01. 2009

Різдвяне Послання Блаженнішого Митрополита Володимира архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім чадам Української Православної Церкви

“Небо і земля нині пророчо нехай звеселяться,
Ангели і пророки духовно нехай торжествують,
Бог бо у плоті явився в пітьмі та мороці сущим,
народившись від Діви…”

Стихира на літії

Возлюблені у Господі архіпастирі, високоповажні пастирі,
чесне у Христі чернецтво,
боголюбні миряни, брати й сестри!

Розділяючи нині з кожним із вас радість великого свята, від щирого серця вітаю усіх із цим дивним торжеством Неба і землі — з Різдвом Господа і Бога і Спаса нашого Іісуса Христа!

Син Божий нині з нами на землі! “Нині Христос рождається… нині Безначальний починається… Сили Небесні радіють, і земля з людьми веселиться…” (стихира свята). Весь світ у ці святі дні затамував подих, бо знову з небес, що відкрилися нині, чути спів ангельського славослов’я: “Слава у вишніх Богу і на землі мир, у людях благовоління” (Лк. 2: 14). Віримо, що ця радість Безплотних Сил знаходить відгук у кожному християнському серці. Бо благодатний мир, принесений новонародженим Господом, осяває сьогодні й наші душі. Христос примирив із Собою людство, не ставлячи за провину людям їхніх гріхів, і дав їм слово примирення (2 Кор. 5: 19). Разом з Ангелами ми співаємо славу у вишніх Богу, бо у втіленні Сина Божого відкрилася вся глибина премудрості Божої, яка рятує те, що гине, піднімає те, що занепало, оновлює те, що зітліло. Святкуючи Різдво Христове, ми сповнюємося вдячністю до Бога, Який не полишив людину, бо так возлюбив світ, “що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне” (Ін. 3: 16). Ми свідчимо також, що Іісус Христос “є мир наш, Котрий створив з обох одне і зруйнував перегороду, знищивши ворожнечу… і, прийшовши, благовіствував мир” (Єф. 2: 14–15, 17). [Читати далі →]

Что есть счастье

29. 12. 2008

Архиепископ Нафанаил (Львов, 1906-1985)

Люди, поздравляя друг друга с Новым годом, да и в других случаях, желают друг другу счастья. Но что такое счастье? Как определить его?

Представление о счастье обычного цивилизованного человека очень далеко ушло от примитивного представления готтентотов: счастье это, когда я захвачу побольше имущества моего ближнего, а несчастье это, когда мое имущество кто-нибудь у меня похитит.

Между тем, даже оставляя в стороне моральную сторону такого представления, оно в корне неверно и по существу: сколько бы не захватили мы имущества, власти, славы, наслаждений — счастливы мы не будем. Материальные предметы не могут принести подлинного счастья, а лишь пресыщение taedium vitae, после которого человека одолевает тоска, еще большая прежней. [Читати далі →]