Поучение в день Успения Божией Матери

Однажды Господь наш Иисус Христос приходит в Вифанию, в тот благословенный дом, где с такою любовью и благоговением всегда встречали Божественного Гостя. В доме том проживало семейство, состоявшее из трех нежно любивших друг друга членов: Лазаря и его двух сестер Марфы и Марии.
Одна из сестер, Марфа, живая, радушная и заботливая хозяйка, вся отдалась хлопотам об угощении дорогого Гостя, между тем как сестра ее Мария в глубоком смирении сидела у ног Спасителя и, вся сияя духовной радостью, внимала Его учению. [Читати далі →]

В 10-ту Неділю по П’ятидесятниці, пред таїнством Причастя, клірик Свято-Миколаївського храму диякон Андрій виголосив повчання як підходити до Святої Чаші.

Заздалегідь, не перед самою Чашею, потрібно зробити земний уклін. Якщо причасників багато, то, щоб не заважати іншим, поклонитися потрібно завчасно.
Коли відкривають Царські врата, слід перехреститися і скласти руки хрестоподібно на грудях: праву поверх лівої, і так причащатися; відходити від Чаші потрібно також склавши руки.
Підійшовши до Чаші, слід голосно й виразно назвати своє ім’я, прийняти Святі Дари, легенько поцілувати нижній край Чаші як ребро Христове. Дари розжувати (якщо це необхідно) і негайно проковтнути їх.
Не можна торкатися Чаші руками і цілувати руку священика. Біля Чаші хреститися не слід — піднімаючи руку для хресного знамення, можна ненавмисне штовхнути священика з Чашею і розлити Святі Дари.
Маленьких діток тримати на правій руці.

Підійшовши до столика із запивкою, потрібно з’їсти антидор і випити теплоту. Тільки після цього можна прикладатися до ікон і розмовляти.
Якщо Святими Дарами причащають із декількох Чаш, приймати їх можна тільки з однієї. Не можна причащатися двічі на день.

У день Причастя не прийнято вставати на коліна, за винятком поклонів у Великий піст при читанні молитви Єфрема Сиріна, поклонів перед Плащаницею Христовою у Велику Суботу й уклінних молитов на день Святої Трійці.

Прийшовши додому, слід, насамперед, прочитати подячні молитви після Святого Причастя; якщо їх читають у храмі після закінчення служби, треба вислухати молитви там. Після Причастя до ранку не слід також нічого випльовувати і виполіскувати вуста. Причасники повинні намагатися зберігати себе від пустослів’я, особливо від осудження, а щоб уникнути порожніх розмов, слід читати Святе Письмо, духовну літературу, додаткові молитви (Псалтир, канони, акафісти).

Сердечно благодарю Вас, Ваше Блаженство, за Ваши добрые и мудрые слова, но более всего благодарю Вас за подвиг Вашей жизни. Весь Ваш жизненный путь является свидетельством преданности Церкви Божией, любви к своему народу. [Читати далі →]

Сегодня, дорогие братья и сестры, мы празднуем память Всех русских святых. Господь возлюбил, благословил русскую землю тем, что даровал на этой благословенной земле много святых из среды русских людей. Нигде нет столько святых, как на русской земле; и Божия Матерь также возлюбила русскую землю и русский народ, даровав на этой земле множество чудотворных икон для утешения страждущего русского народа. [Читати далі →]

Вознесіння Господнє

Після Воскресіння Господь наш Ісус Христос ще сорок днів перебував на землі. Він мав зійти на небеса відразу, але залишився, щоб переконати всіх в істинності Свого Воскресіння.
Святим апостолам Він «…являв Себе живим із багатьма вірними доказами, впродовж сорока днів являючись їм і говорячи про Царство Боже» (Діян. 1, 3).
Христос возноситься на небо з гори Єлеонської, де так часто проводив ночі в молитві, де зрадив Його Іуда, звідки починався Його голгофський шлях. Христос возноситься на небо, де належить Йому бути, і де Він повинен приготувати місце для нас: «…Я йду приготувати місце вам» (Ін. 14, 2). [Читати далі →]

(Поучение в неделю о Самарянке)

Сегодня, евангелие повествовало нам о том, как, Господь наш Иисус Христос беседовал с самарянкой, жительницей самарянской области, населенной язычниками, которые, некогда приняв закон Моисея, не оставляли и язычества. Беседа эта происходила у колодца, вырытого патриархом Иаковом близ города Сихема или Сихаря.

[Читати далі →]

В старину в еврейском народе был обычай, в знак уважения и любви к умершему, мазать тело его разными благовонными мастями. Это делалось обыкновенно при погребении. Но лица, чувствовавшие особенное почтение и любовь к усопшему, не переставали делать это и после погребения. Долго приходили они к гробницам оплакивать тяжкую потерю, входили в гробницу и тело умершего время от времени обливали благовонными мастями, чтобы этим сколько можно долее предохранить драгоценные для них останки от тления и разными благовониями уничтожать неприятный запах от тления. Входить же в гробницы они легко могли, потому что гробницы высекались в скалах, вроде пещеры. Благовонные масти эти одним словом назывались миро. Мазание тел умерших родных производилось обыкновенно женщинами. Вот откуда и пошло название жен-мироносиц. [Читати далі →]

Частое собеседование и непрестанное памятование о воскресении и суде приносит нам великую пользу. Захотим ли мы неправедно обогатиться или похитить что-нибудь, или сделать другой какой бесчестный поступок, — тотчас приведем себе на мысль тот день, вообразим то судилище, — и эта мысль сильнее всякой узды сдержит дурное наше стремление. Будем постоянно говорить и себе и другим: есть воскресение и страшное судилище ожидает нас. Если кого-либо увидим тщеславящимся и надирающимся настоящими благами, скажем ему тоже самое, и объявим, что все это останется здесь. [Читати далі →]

Сегодня, возлюбленные братия и сестры, читано было евангельское повествование от Марка об исцелении Иисусом Христом бесноватого  глухого и немого отрока, за которого просил отец его, — чрез изгнание злейшего нечистого духа, причинявшего несчастному отроку  глухоту и немоту.  «Дух немой и глухой», сказал Господь нечистому,   «Я повелеваю тебе,  выйди из него и впредь не входи в него. [Читати далі →]

Чадо, отпущаются  тебе  греси твои. (Марк. 2, 5).

Сегодня, возлюбленные чада и братия о Христе, читано было Евангелие о прощении грехов Спасителем нашим расслабленному телом и душою человеку, которого спустили чрез кровлю дома на пол к ногам Иисуса Христа четверо носильщиков. Чадо, прощаются тебе грехи твои, сказал ему Господь, бездна милости. Тут в этом доме, сидели некоторые  из  книжников и  помышляли в сердцах своих: что Он так богохульствует? Кто может прощать грехи, кроме одного Бога? [Читати далі →]