Православна Боярка

Многие христиане нарушают посты, предписываемые церковным уставом. Основная причина нарушения поста, независимо от мотивов, выставляемых в свое оправдание нарушителями, - маловерие во Христа Спасителя и Бога нашего. 

[Читати далі →]

Душе моя, душе моя, возстани, что спиши!

Происхождение и значение канона св. Андрея Критского [Читати далі →]

Как в Православной Церкви появился пост Четыредесятницы?

«Дидахэ», древнейший христианский литургический памятник (предположительно, посл. треть I в.), говорит только о двух видах поста у первых христиан — 1) еженедельном посте по средам и пятницам и 2) посте в течение нескольких дней, который соблюдался в случае Крещения новообращенного, причем постились и сам крещаемый, и совершавший Таинство священнослужитель, и «некоторые другие» (восприемники?; гл. 7). [Читати далі →]

Встановлення Різдвяного посту, як і інших багатоденних постів, відноситься до давніх часів християнства. Вже з четвертого століття свт. Амвросій Медіоланський, Філастрій, блаженний Августин, згадують у своїх творах Різдвяний піст. В п’ятому столітті про давність Різдвяного посту писав Лев Великий.

[Читати далі →]

От детского питания многое зависит в последующем. Незаметно можно развить сластолюбие и неумеренность в пище—два вида чревоугодия, эти губительные для тела и души склонности»

Святитель Феофан Затворник

Любящее родительское сердце неспокойно, когда ребенок «плохо ест». Что значит «плохо»? Меньше, чем хотелось бы родителям и без аппетита. Отсюда так хорошо знакомая всем картина: когда ребенка развлекают игрушками, книжками, сказками и песнями и одновременно кормят. Малыш пытается увернуться, но иногда все же увлекается сказкой, открывает рот автоматически и туда быстро запихивается пища. «Жуй, жуй… Глотай…». Тарелка постепенно пустеет, взрослые довольны, что ребенок хорошо покушал.
 
Однако медицина говорит, что такая еда не пойдет впрок: пища проглоченная незаметно не сможет перевариться. Большинство родителей, чьи дети «плохо едят», сами того не замечая, изо дня в день перекармливают их, то есть способствуют регулярному отравлению детского организма  

[Читати далі →]

Свято Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього було встановлене у Константинополі Патріархом Лукою Хрисовергом на знак подяки Господові та Його Пречистій Матері за перемогу грецького імператора Мануїла та руського князя Андрія Боголюбського в битвах з ворогами.

[Читати далі →]

Возлюблені у Господі брати й сестри!

Ми входимо у дні Великого посту зі словами піснеспіву “Покаяния отверзи ми двери, Жизнодавче”, покаянними словами Великого канону преподобного Андрія Критського: “Помилуй мя, Боже, помилуй мя”, і постовою молитвою преподобного Єфрема Сиріна: “Господи і Владико життя мого… даруй мені бачити мої гріхи й не осуджувати брата мого”.

Піст — це двері покаяння. Двері, які ведуть нас до Страсної седмиці і Світлого Христового Воскресіння. Піст — це сорокаденний перехід від рабства пристрастям і гріху до служіння Богу і ближньому. Піст — це період, коли ми, обмежуючи себе в їжі тілесній, починаємо відчувати голод духовний. Це час, коли висохлий ґрунт нашої душі зрошує Божественна благодать, і серце починає відчувати, а розум осягати слова Святого Письма про те, що “не хлібом єдиним житиме людина” (Втор. 8: 3; Мф. 4: 4).

Піст для нашого благочестивого народу — це час говіння — молитовної і духовної підготовки до Сповіді та Причастя. А це означає, що ми повинні не тільки згадати про власні гріхи і щиро в них розкаятися, але й власним життям створити плоди, гідні покаяння. Плоди ж духовні: “любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, стриманість” (Гал. 5: 22–23). [Читати далі →]

Вся наша планета усіяна пам’ятниками. Ці пам’ятники зведені людям, їхньому генію, труду, відкриттям і героїзму. Воздвигнуті ці пам’ятники вдячними дітьми, батьками, або суспільством. Однак серед них піднімається єдиний і неповторний пам’ятник, котрий зведено аж ніяк не любов’ю чи вдячністю, не доброю пам’яттю чи з доброї нагоди. Зведено його злобою, ненавистю і підступністю людською. Пам’ятник цей - Хрест Христовий, на якому люди прибили цвяхами свого Спасителя і Бога. І стоїть цей Хрест над усім світом, являючи усім народам Божу милість і благовоління, перебуваючи сам свідченням людської невдячності.

[Читати далі →]

Возсия весна постная, цвет покаяния,
очистим убо себе, братие, от всякия
скверны, Светодавцу поюще рцем:
слава Тебе, едине Человеколюбче.
(Піснеспів Тріоді Пісної)

Божою милістю ми знову вступаємо в період Великого посту — час особливо сприятливий для спасіння душі. За багато сотень років у Святій Церкві сформувався певний ритм духовного життя, утворюваний чергуванням пам’ятних дат, святкових подій і постів. Цей ритм знайшов відображення в церковних уставах і канонах, що охороняють Церкву від згубного впливу цього світу, такого мінливого і нестійкого. Завдяки церковним традиціям, які є втіленням внутрішнього життя Церкви як Боголюдського організму, кожний віруючий має змогу для гармонійного духовного зростання, має змогу черпати духовні сили для боротьби з пристрастями, для досконалості в добрі. Долучаючись церковного життя, нестійке людське єство поступово відновлює зруйновану гріхом ієрархію розуму, волі й почуттів. Людина знову набуває цілісності свого буття. І запорукою такого духовного зцілення є піст — піст як заповідь Божа і водночас Його дар; піст як закон духовної досконалості, випробуваний подвижниками благочестя; піст як духовна потреба кожної людини вирватися з плину мирської суєти і пристати до тихої гавані Миру Христового.

[Читати далі →]

Багатоденні пости - час посиленого молитвенного звертання до Бога та утримання від їжі тваринного походження.

Одноденні пости - середа і п’ятниця впродовж усього року, за винятком загальниць і Святок.

Багатоденні пости

Великий піст - з 10 березня до 26 квітня

Петрів піст - з 23 червня до 11 липня

Успенський піст - з 14 до 27 серпня

Різдвяний (Пилипів) піст - з 28 листопада до 6 січня 2009 року

Одноденні пости

Хрещенський святвечір (Наверчір’я Богоявлення) - 18 січня

Усікновення глави Іоанна Предтечі - 11 вересня

Воздвиження Хреста Господнього - 27 вересня

Загальниці

Тижні впродовж року, коли середа і п’ятниця не є пісними днями

Святки - з 7 до 18 січня

Митаря і фарисея - з 18 до 24 лютого

Сирна (масляна) - з 3 до 9 березня

Пасхальна (Світла) - з 28 квітня до 4 травня

Троїцька - з 16 травня до 22 червня

Про трапезу в свята

За церковним Уставом, у свята Різдва Христового та Богоявлення, які припадають на середу і п’ятницю, посту немає.

У Різдвяний і Хрещенський святвечори і на свята Воздвиженя Хреста Господнього й Усікновення глави Іоанна Предтечі дозволяється їжа з олією.

У свята Стрітення, Преображення Господнього, Успіння, Різдва та Покрови Пресвятої Богородиці, Введення Її у храм, Різдва Іоанна Предтечі, апостолів Петра і Павла, Іоанна Богослова, що припадають на середу та п’ятницю, а також у період від Пасхи до Трійці у середу і п’ятницю дозволяється риба.

Не відправляється вінчання

- напередодні середи і п’ятниці всього року (вівторок і четвер), недільних днів (субота), дванадесятих, храмових і великих свят;
- впродовж постів - Великого, Петрового, Успенського і Різдвяного;
- упродовж Святок, з 7січня до 20 січня;
- впродовж сирної седмиці (масляної), починаючи з Неділі м’ясопусної та в Неділю сиропусну;
- впродовж Пасхальної (світлої) седмиці;
- у дні (та напередодні) Усікновення глави Іоанна Предтечі (11 вересня) і Воздвиження Хреста Господнього (27 вересня).