Сьогоднішній день особливий. З самого ранку волонтери Свято – Троїцького Іонінського монастиря готуються до поїздки в дитячий будинок. Необхідно закупити продукти для святкового столу та подарунки.
Роки спілкування не пройшли даремно. Діти відчувають любов та опіку, добре слово повчання .
– «Давайте поговоримо», – так, за звичай, я починаю розмову з вихованцями. Багато тем обговорено та найголовніше дитячі серця відгукуються на «Слово Боже».
Розмовляючи з керівником групи волонтерів, Аліною, ми говорили про необхідність хрещення сиріт.
В певній мірі ми стаємо друзями для дітей, проявляємо батьківську любов.
Та хто як не Христос та Свята Православна Церква є захисниками сиріт та обездолених. І хрещення єдиний шлях не бути більше сиротою та самотнім.
«Елице во Христа Хреститеся…» – лунає в храмі Божому села Грішківці Бердичівського району, протоієрей Юрій та я звершуемо чин хрещення.
Шестеро діток Єднаються з Христом, через хрещення починають шлях спасіння. Стають членами церкви Христової. Поряд з ними п’ять волонтерів, сьогодні вони хресні батьки.
Очі дітей, вони світились, радість наповнювала їхні серця. А потім був святковий стіл, подарунки від волонтерів та хресних.
Одна із хресних мам звертаючись до похресниці сказала: «Дитино, мені вже шістдесят, скільки Бог дасть, я буду тобі помагати, і навіть якщо зі мною щось станеться я наказала своїм дітям щоб тебе не забували, бо ти моя дитина!»
Я бачив сльози в очах хресної та похресниці. Так виглядає щастя.
А потім було спілкування . Діти обсіли мене з усіх сторін. Ділячись своєю радістю, вони постійно повторювали: «Це найкращий день мого життя…»
Протоієрей Сергій Антонюк