Наш портал розповідає про служіння православних громад Боярського благочиння (Київська єпархія, Українська Православна Церква).
Проект заснований та здійснюється з благословіння Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського та всієї України


 

Богослужіння Страстної седмиці

01. 05. 2013

Православне богослужіння часто називають «школою богослов’я та богомислення», оскільки в богослужбових молитвах Церква сповіщає кожному, хто стоїть у храмі, найважливіші віроучительні істини. Богослужіння у дні Страсної седмиці, яка також називається Великою седмицею, підготовлюють нас до Великодня, найголовнішої події в історії людства — Воскресіння Христового.

У Великий Понеділок Церква згадує проданого братами в рабство Йосифа (див.: Бут. 37: 26–36) як прообраз зрадженого Своїм же учнем Христа. Згадується цього дня і притча про безплідну смоковницю, яка, за словом Спасителя, вмить засохла (див.: Мф. 21: 19), так само і всяка душа християнська, яка має лише формальну віру (саме лише листя), але не має добрих справ (плодів), мертва (див.: Як. 2: 14, 17). У Великий Вівторок згадуються викриття Іісусом фарисеїв і книжників; притчі, проголошені Ним в Єрусалимському Храмі: про данину кесареві (див.: Мф. 22: 15–22), про десять дів (див.: Мф. 25: 1–13) і таланти (див.: Мф. 25: 14–30); а також пророцтво Іісуса Христа про Своє друге пришестя, загальне воскресіння мертвих і Страшний суд (див.: Мф. 24). Усі разом ці євангельські читання закликають віруючих до духовного пильнування, до того, щоб ми не «закопували в землю» даровані нам таланти, і, нарешті, до того, щоб невтомно творили справи милосердя. У Велику Середу Церква зі скорботою згадує про зраду Іудою Іскаріотом свого Вчителя і про 30 срібників, а також про грішницю, яка, омивши сльозами й помастивши дорогоцінним миром ноги Христа, підготувала Його таким чином до поховання.

Перші три дні Страсної седмиці мають однакову структуру богослужіння, в ці дні відбуваються останні Літургії Передосвячених Дарів, а на Літургії у Велику Середу востаннє читається молитва святого Єфрема Сиріна, з трьома великими поклонами. Від цього дня аж до свята П’ятидесятниці Типіконом забороняються земні поклони, за винятком поклонів перед Плащаницею у Страсну П’ятницю і Велику Суботу.

Наступні три дні мають більш унікальну, неповторну структуру богослужіння, що зумовлено подіями, які згадують у ці дні.

У Великий Четвер згадується Тайна Вечеря і встановлення Іісусом Христом Таїнства Євхаристії. Після Літургії звершується обряд «Омовіння ніг», що нагадує про те, як Христос на Тайній Вечері омив ноги апостолам. На практиці обряд відбувається тільки у кафедральних соборах (його звершує архієрей, який омиває ноги 12 священикам) і в деяких монастирях. Цього дня Предстоятелі Помісних Церков освячують свіжозварене миро. Напередодні Великодня у Велику Суботу звершувалися Таїнства Хрещення і Миропомазання оглашених. Тому освячення мира відбувається на Літургії Великого Четверга, оскільки у Страсну П’ятницю літургія не звершується.

«Чертог Твой вижду Спасе мой, украшенный, и одежды не имам, да вниду в онь: просвети одеяние души моея Светодавче, и спаси мя» («Чертог Твій (шлюбний) бачу прикрашеним, Спасителю, але не маю одежі (гідної), щоб увійти в нього»).
Цей ексапостиларій уже співали у три попередні дні, але саме у Великий Четвер розкривається його символізм: шлюбний чертог є горницею Тайної Вечері, де встановлено Таїнство Євхаристії, але ми не маємо «одежі» — добрих справ і чистоти помислів, щоб долучитися до Трапези життя, тому ми молимо Світлодавця просвітити «одежу душі» й спасти нас Причастям Святих Тайн.

У стихирах цього дня згадується страшна зрада Іуди і здивування авторів Тріоді таким діянням: «Нрав твой льсти исполняется, беззаконный Иудо: недугуя бо сребролюбием, приобрел еси человеконенавидение. Аще бо богатство любил еси, почто ко учащему о нищете пришел еси? Аще же и любил еси, вскую продал еси Безценнаго, предав на убиение? Ужаснися солнце, возстени, земле, и движащися возопий: незлобиве Господи, слава Тебе» («Норов твій брехнею переповнюється, беззаконний Іудо: хворий на сріблолюбство, ти набув (через це) ненависть до людей. Бо якщо ти багатство любив, навіщо прийшов до Того, Хто вчить про блаженство бідності? Якщо ж любив (багатство), як міг продати (настільки дешево) Безцінного, віддавши Його на смерть? Вжахнися, сонце, плач, земле, і, здригнувшись, вигукни: незлобивий Господи, слава Тобі!»).

У Страсну П’ятницю згадуються хресна смерть Іісуса Христа, зняття з хреста Його пречистого тіла й поховання.

Згідно з писемними пам’ятками IV ст. («Паломництво Егерії» та «Огласительні слова Кирила Єрусалимського»), богослужіння в Єрусалимі відбувалося протягом усієї ночі з четверга на п’ятницю. Процесія віруючих на чолі з єпископом обходила одне за одним всі місця, пов’язані з арештом, судом, хресною смертю і похованням Христа, і на кожному з цих місць читався відповідний уривок з Євангелій. Це богослужіння вплинуло на формування сучасної відправи утрені.

Зараз утреня Страсної П’ятниці відправляється, зазвичай, у четвер увечері або в ніч із четверга на п’ятницю. Після шестипсалм’я і співу «Алілуя» тричі співається тропар: «Егда славнии ученицы на умовении Вечери просвещахуся, тогда Иуда злочестивый сребролюбием недуговав омрачашеся, и беззаконным судиям Тебе, праведнаго Судию, предает. Виждь имений рачителю, сих ради удавление употребивша! Бежи несытыя души, Учителю таковая дерзнувшия: Иже о всех благий, Господи, слава Тебе» («Коли славнії учні при вмиванні (ніг) на (Тайній) Вечері просвіщалися, тоді Іуда нечестивий хворобою сріблолюбства потьмарився і беззаконним суддям Тебе, Праведного Суддю, віддав. Подивись на здобувача багатства, через яке він удавився (повісився). Біжи від неситої душі (щоб не уподібнитись Іуді), яка на таке (злочинство) проти Вчителя зважилась. До всіх благий Господи, слава Тобі!»).

За Типіконом Євангеліє має читатися у вівтарі, але за сучасною традицією це відбувається на середині храму. Священно­служителі й народ під час читання стоять із запаленими свічками.

Подальший чин повсякденної утрені доповнено 12‑ма уривками з усіх чотирьох Євангелій, що детально оповідають про останні години земного життя Спасителя:
Ін. 13: 31—18: 1 — прощальна бесіда Іісуса з учнями (глави 13—16) і Первосвященицька молитва (глава 17);
Ін. 18: 1—28 — арешт Іісуса у Гефсиманському саду, суд первосвященика Анни, триразове відречення Петра (у викладі Іоанна Богослова);
Мф. 26: 57—75 — суд первосвященика Каіафи, триразове відречення Петра (у викладі Матфея);
Ін. 18: 28—19: 16 — таємна бесіда Іісуса з Пілатом, суд Пілата (у викладі Іоанна Богослова);
Мф. 27: 3—32 — самогубство Іуди, суд Пілата (у викладі Матфея), Іісус у преторії, хресний шлях Іісуса (у викладі Матфея);
Мк. 15: 16—32 — Іісус у преторії, хресна путь Іісуса (у викладі Марка), розп’яття Іісуса, глузування з Нього;
Мф. 27: 33—54 — розп’яття Іісуса, глузування з Нього, хресна смерть і знамення, що супроводжували її;
Лк. 23: 32—49 — молитва розіп’ятого Іісуса, сповідання благорозумного розбійника;
Ін. 19: 25—37 — Богородиця й Іоанн Богослов біля Хреста, хресна смерть, пробиття списом;
Мк. 15: 43—47 — Йосиф Аримафейський у Пілата, поховання Христа (у викладі Марка);
Ін. 19: 38—42 — поховання Христа (у викладі Іоанна Богослова);
Мф. 27: 62—66 — сторожа біля гробу.

Вранці Великої П’ятниці Літургія не звершується. Згідно з Типіконом близько другої години дня (тобто о 8:00 за сучасною лічбою) відбувається особливе відправлення Царських (Великих) часів. Псалми, які читають на часах Великої П’ятниці, не завжди збігаються з рядовими, а підібрані згідно зі згадуваними подіями. Так, на 1-му часі, разом із «рядовим» 5-м псалмом читаються псалми 2-й (у ньому перед­рікається слава Сина Божого) і 21-й (одне з найяскравіших пророцтв про Страждання Христові); на 3-му — крім звичайного 50-го читаються псалми 34-й (жалóба праведника, оточеного недоброзичливцями й ворогами) і 108-й (містить пророцтво про долю Іуди); на 6-му — до звичайних 53-го і 90-го додано псалом 139-й (молитва Давида про визволення від ворогів); на 9-му — разом з незмінним 85-м читаються псалми 68-й та 69-й (молитви про позбавлення скорбот і визволення від ворогів).

Старозавітні паремії, що читаються на часах, містять пророцтва про Страждання Христа:
1-й час: Зах. 11: 10–13 — пророцтво про 30 срібників,
3-й час: Іс. 50: 4–11 — зображає страждання Сина Божого;
6-й час: Іс. 52: 13 — 54: 1 — ще один (як і в 21-му псалмі) докладний опис страждань і приниження Спасителя.
9-й час: (Єр. 11: 18–23 і Єр. 12: 1–15) — скарга Єремії на своїх співгромадян, які побажали вбити пророка, і слова Божі про довготерпіння та милосердя.
Апостольські читання часів (Гал. 6: 14–18; Рим. 5: 6–10; Євр. 2: 11–18; Євр. 10: 19–31 на 1-му, 3-му, 6-му та 9-му часах відповідно) розкривають значення хресної смерті Христа для спасіння людства.

Оповіді з Євангелій про Страждання Христові читаються на часах не у хронологічному порядку, як на утрені й вечірні, а так, як вони викладені підряд.
Згідно з Типіконом велика вечірня, що завершує цикл богослужінь Великої П’ятниці, при­урочена до дев’ятої години дня (тобто близько 15:00) — години смерті Спасителя. Саме під час цього богослужіння звершується винесення Плащаниці.
Велика Субота присвячена спомину про перебування Іісуса Христа у гробі та зішестя Його в пекло.

Подія зішестя в пекло не зображена в канонічних Євангеліях, але згадується в апостольських посланнях (Еф. 4: 9; Рим. 10: 7; 1 Пет. 3: 18–21), про нього пророчо сказано у псалмах (15: 8–11, порівн.: Діян. 2: 27), про нього свідчить церковна традиція. Зішестя в пекло завершило спасенну місію Іісуса Христа, поклало край умаленню (кеносису) Христа й водночас — початок Його слави.

Служби Великої Суботи зберегли ряд характерних рис ранньохристиянського богослужіння, літургійні особливості цього дня можна бачити вже у пам’ятках IV ст. («Паломництво Егерії»). Велика Субота — єдина пісна субота року і переддень Світлого Воскресіння. У зв’язку із цим у богослужінні Великої Суботи чуються як скорботні, так і святкові великодні мотиви.

За Церковним Статутом богослужіння має починатися вночі, але в сучасній практиці воно відбувається ввечері п’ятниці. Після шестипсалм’я і «Бог Господь» співають тропарі «Благообразный Иосиф», «Егда снизшед еси к смерти» і «Мироносицам женам», які тематично пов’язують Велику Суботу з попередньою П’ятницею і наступним Великоднем. Після співу тропарів священнослужителі виходять з вівтаря до Плащаниці, що лежить на середині храму, й тут читають «непорочні» — псалом 118-й (який починається із слів: Блаженні непорочні…), з особливими приспівами — «похвалами».
Після канону й великого славослів’я Плащаницю хресним ходом зі співом «Трисвятого» священики обносять навколо храму, підносять до відкритих Царських врат і знову покладають на середині храму.

Цього дня відбувається остання Літургія Василія Великого, яка поєднується з вечірнею. Під час богослужіння після входу з Євангелієм і гімну «Свете тихий» читаються 15 паремій — старозавітних пророцтв про страждання, смерть, воскресіння Спасителя і про майбутню славу Новозавітної Церкви. Така велика кілaькість паремій, що читаються на вечірні Великої Суботи, нагадує про те, що саме під час цього богослужіння в Константинопольській та Єрусалимській Церквах відбувалося Хрещення оглашених. Тому цього дня замість «Трисвятого» співається інший піснеспів: «Елицы во Христа крестистеся, во Христа облекостеся. Аллилуиа». З цієї ж причини читається апостольське читання (Рим. 6: 3–11), яке нагадує, що ті, хто хрестилися в Христа Іісуса, у смерть Його хрестилися, вмерли для гріха й живі в Бозі.

Читанням Апостола завершується скорботний день Суботи й починається передсвято Світлого Воскресіння. У передчутті Воскресіння звичний алілуарій перед Євангелієм у Велику Суботу (єдиний раз на рік) замінено співом 81-го псалма: «Воскресни, Боже, суди земли, яко Ты наследиши во всех языцех» («Воскресни, Боже, суди землю, бо Ти отримаєш спадок у всіх народах!»). Євангельським читанням Великої Суботи є заключна 28-ма глава Євангелія від Матфея, що оповідає про воскресіння.

Подальша відправа Літургії Великої Суботи звершується за чином Василія Великого. Єдиною особливістю Літургії вірних є спів замість «Херувимської» давнього гімну Єрусалимської Церкви: «Да молчит всякая плоть человеча и да стоит со страхом и трепетом, и ничтоже земное в себе да помышляет: Царь бо царствующих и Господь господствующих приходит заклатися и датися в снедь верным. Предходят же Сему лицы Ангельстии со всяким Началом и Властию, многоочитии Херувими и шестокрилатии Серафими, лица закрывающе и вопиюще песнь: аллилуиа, аллилуиа, аллилуиа» («Нехай замовкнуть усі люди і стоять із страхом і трепетом, ні про що земне не думаючи: Цар бо царів і Владика володарів приходить принести Себе в Жертву й датися в їжу вірним. Перед Ним ідуть сонми Ангелів, з Началами і Владами, багатоокі Херувими й шестикрилаті Серафими, закриваючи обличчя (свої) і співаючи пісню: алілуя, алілуя, алілуя»).

Оскільки після завершення суботньої Літургії молитвеники не розходилися, а чекали пасхальної утрені, відбувалося благословення хлібів (на зразок звичайної недільної вечірні, але без вина та єлею), які роздавалися вірним на підкріплення. Часовий проміжок між вечірнею Великої Суботи та пасхальною утренею заповнювався великим читанням Діянь святих Апостолів. У сучасній практиці благословення хлібів і вина відбувається відразу після закінчення Літургії Василія Великого, тобто в першій половині суботнього дня, а читання Діянь — увечері.

Близько 12-ї години ночі звершується полуношниця, на якій співається канон Великої Суботи. Наприкінці полуношниці священнослужителі в мовчанні переносять Плащаницю із середини храму через Царські врата у вівтар і кладуть її на престол, де вона залишається до віддання свята Пасхи, на спомин про 40-денне перебування Іісуса Христа на землі після Воскресіння Його з мертвих.

Підготував Максим Мудрак
Церковна Православна газета

Особливістю Літургії вірних Великої Суботи є спів замість «Херувимської» давнього гімну Єрусалимської Церкви: «Да молчит всякая плоть человеча и да стоит со страхом и  трепетом, и ничтоже земное в себе да помышляет…»


 

Додати в соціальні мережі


Google Buzz Vkontakte Facebook Twitter Мой мир Livejournal SEO Community News2.ru Korica Google Bookmarks Digg I.ua Закладки Yandex Linkstore Myscoop Ru-marks Webmarks Ruspace Web-zakladka Zakladok.net Reddit delicious Technorati Slashdot Yahoo My Web БобрДобр.ru МоёМесто.ru

Автопідбір публікацій за темою



Сусідні публікації