Наш портал розповідає про служіння православних громад Боярського благочиння (Київська єпархія, Українська Православна Церква).
Проект заснований та здійснюється з благословіння Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського та всієї України


 

Зелені святки. Традиції свята в Україні

03. 06. 2012

Зелені святки. Традиції свята в Україні

День Святої Трійці й наступні святкові дні в народі називають Зеленими святами, Зеленими святками, Троїцькою седмицею. Народна традиція часто помилково об’єднує язичницькі літні свята (русалії, «Семицька неділя», «клечальна неділя») з християнським святом — Днем Святої Трійці. До прийняття християнства в ці дні поклонялися природним стихіям — вогню, воді, землі. І відлунням язичницького минулого є безліч народних марновірств та обрядів, пов’язаних з Троїцькою неділею (обереги, ворожіння, плетіння вінків тощо).

Особливістю християнського свята Святої Трійці є прикрашання осель і храмів зеленими гілками, свіжоскошеною травою і живими квітами. Ця благочестива традиція виникла ще за часів старозавітного свята П’ятидесятниці, коли древні євреї святкували одержання Мойсеєм Закону на Синайській горі. Згідно з традицією прикрашалася квітами і Сіонська світлиця, в якій на апостолів у цей день зійшов Святий Дух. Звідси цей звичай отримав поширення і в Церкві Новозавітній.
Напередодні Святої Трійці збирали благовонні трави, зелене гілля, стебла лепехи. Увечері всією родиною прикрашали хату — встеляли підлогу татарським зіллям, чебрецем, полином, прикрашали двері й ворота. За ікони клали волошки та м’яту. Перед образами запалювали свічку або лампадку. Розвішували на іконах свіжі рушники, застеляли все покривалами. А обідні столи обов’язково покривали зеленою скатертиною. Пишно прикрашалися зеленню і храми — підлога були вистелена «килимами» із зелені та квітів.

У неділю зранку святково вдягалися і йшли до церкви з квітами та гіллям. Особ­ливо наряджалися дівчата — в білих сорочках, намисті та стрічках, з букетами квітів і ароматних трав. Після церковної служби зазвичай служили молебні на освячення полів, щоб Господь захистив їх від граду та пожеж і дарував гарний урожай.

До свята господині пекли калачі та короваї, готували різні страви з яєць, молочних продуктів та зелені: салати, омлети із зеленню, гречаники, тушковану рибу й курку, запечене м’ясо, пирогами, які прикрашали пряними травами. З напоїв традиційними були киселі та узвари. Упродовж святкових днів частування роздавали й убогим. Проводили Трійцю на свіжому повітрі, в лісі, на природі. Діти та молодь влаштовували різноманітні ігри. У багатьох дворах, на площах організовували загальні гойдалки. Зранку пекли коровай і скликали гостей. У народних традиціях Троїцькі гуляння безпосередньо були пов’язані з весільними обрядами, тому були надзвичайно популярними й серед молоді.

Підготувала Олена Скринник
Церковна Православна Газета № 10(284), травень 2011


 

Додати в соціальні мережі


Google Buzz Vkontakte Facebook Twitter Мой мир Livejournal SEO Community News2.ru Korica Google Bookmarks Digg I.ua Закладки Yandex Linkstore Myscoop Ru-marks Webmarks Ruspace Web-zakladka Zakladok.net Reddit delicious Technorati Slashdot Yahoo My Web БобрДобр.ru МоёМесто.ru

Автопідбір публікацій за темою



Сусідні публікації