Наш портал розповідає про служіння православних громад Боярського благочиння (Київська єпархія, Українська Православна Церква).
Проект заснований та здійснюється з благословіння Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського та всієї України


 

Великопісне Послання Предстоятеля Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви

11. 03. 2008

Великопісне Послання Предстоятеля

Возсия весна постная, цвет покаяния,
очистим убо себе, братие, от всякия
скверны, Светодавцу поюще рцем:
слава Тебе, едине Человеколюбче.
(Піснеспів Тріоді Пісної)

Божою милістю ми знову вступаємо в період Великого посту — час особливо сприятливий для спасіння душі. За багато сотень років у Святій Церкві сформувався певний ритм духовного життя, утворюваний чергуванням пам’ятних дат, святкових подій і постів. Цей ритм знайшов відображення в церковних уставах і канонах, що охороняють Церкву від згубного впливу цього світу, такого мінливого і нестійкого. Завдяки церковним традиціям, які є втіленням внутрішнього життя Церкви як Боголюдського організму, кожний віруючий має змогу для гармонійного духовного зростання, має змогу черпати духовні сили для боротьби з пристрастями, для досконалості в добрі. Долучаючись церковного життя, нестійке людське єство поступово відновлює зруйновану гріхом ієрархію розуму, волі й почуттів. Людина знову набуває цілісності свого буття. І запорукою такого духовного зцілення є піст — піст як заповідь Божа і водночас Його дар; піст як закон духовної досконалості, випробуваний подвижниками благочестя; піст як духовна потреба кожної людини вирватися з плину мирської суєти і пристати до тихої гавані Миру Христового.

Посту потребують як ті, хто досяг духовної досконалості, так і ті, хто лише на шляху до неї. Постували древні пророки і праведники, постував Сам Господь наш Ісус Христос, перебувала в пості Пресвята Богородиця, постували апостоли, святі мужі й жони, постував і постує увесь християнський народ, за покликанням своїм уже святий, але поки, у своєму нинішньому стані, він ще веде у собі боротьбу проти «світоправителів темряви віку цього, проти піднебесних духів злоби» (Єф. 6: 12). Цей же рід, як свідчить про це Христос, перемагається постом і молитвою (див.: Мк. 9: 29).

Значення посту, його мета і завдання визначаються покликом самого життя християнина, що полягає в перемозі над злом і долученні Божественного життя. В цьому сенсі слова апостола Петра точно характеризують умови і процес духовного зростання християнина: «… від Божественної сили Його (Господа нашого Ісуса Христа) даровано нам усе потрібне для життя і благочестя, через пізнання Того, Хто покликав нас славою та чеснотою, якими даровані нам великі й дорогоцінні обітниці, щоб ви через них стали причасниками Божого єства, віддалившись від пануючого у світі розтління похіттю: ви ж, докладаючи до цього всю старанність, покажіть у вірі вашій чесноту, в чесноті розсудливість, в розсудливості стриманість, в стриманості терпіння, в терпінні благочестя, в благочесті братолюбність, у братолюбності любов» (2 Пет. 1: 3 — 7).

Отже, піст є плодом нашої віри, але він не самоціль, а благодатний засіб для вдосконалення в чеснотах, втіленням яких є любов. Піст — це ліки для душі. І як ліки далеко не завжди бувають солодкими, і вживання їх вимагає від нас терпіння й дотримання певних правил, що інколи не згідні з нашими бажаннями, так само й піст потребує певного примусу. Буває, що наші почуття й воля, розслаблені гріхом, не хочуть підкорятися необхідності постування. Проте просвітлений світлом Христовим розум не дає нам спокою, допоки ми не змиримося з цією необхідністю, не підкоримося їй, не зробимо її складовою нашого життя. «Примушуй себе на всяку добру справу», — говорить святий праведний Іоанн Кронштадтський, оскільки, за словами Христа Спасителя, «Царство Небесне силою добувається, і хто докладає зусилля, здобуває його» (Мф. 11: 12).

Великий піст готує нас до найвизначнішої події — зустрічі світлого Воскресіння Христового. Наскільки ми потрудимося на шляху до свята, настільки просвітимося його світлом; зазнаємо скорботи й удостоїмося радості. Як жодний інший період церковного року, період Великого посту вимагає від нас напруження духовних сил, ревності у справі спасіння, тверезості розуму й стримання почуттів. У Великому пості, з’єднуючись і не вступаючи у супереч, переплітаються між собою переживання духовної печалі й радості. Ця печаль, уболівання через свої гріхи, не повинні вводити нас у смуток, а радість, пов’язана з духовним очищенням і надією на милосердя Боже, не повинна робити нас недбалими. Дотримуючись церковного уставу щодо постування, ми повинні прямувати царським шляхом, розуміючи, що не всі однаково можуть виконувати ці правила, кожний у міру свого духовного зростання. Тоді ми уникнемо підступних нападів гордощів та марнославства. Щоб не потрапити в тенета сваволі, важливо звертатися за порадою до священиків, своїх духовних наставників. Кожному з нас є над чим попрацювати в ці богоспасенні дні святої Чотиридесятниці. Хай не минуть вони для нас марно, хай принесуть гідні плоди покаяння і добрих справ.

«Постящеся братие телесне, постимся и духовне, — закликає нас Свята Церква словами богослужбових співів до духовного подвигу, — разрешим всякий союз неправды… дадим алчущим хлеб, и нищия безкровныя введем в домы: да приимем от Христа Бога велию милость».

Звертаючись до всієї Повноти Української Православної Церкви в дні Великого посту, посилаю всім її чадам своє первосвятительске благословення. Нехай наш Пастиреначальник Христос утвердить пастирів у старанній і доброчесній турботі про паству, в якій «Дух Святий настановив вас бути блюстителями, пасти Церкву Господа і Бога, яку Він придбав Кров’ю Своєю» (Діян. 20: 28). Пастві бажаю духовних сил: «Духа не вгашайте… Утримуйтесь від усякого роду зла. Сам же Бог миру нехай освятить вас у всій повноті, і ваш дух, і душа, і тіло у всій цілості нехай збережеться непорочно на пришестя Господа нашого Ісуса Христа» (1 Фес. 5: 19, 22, 23).

Возлюблені у Христі браття архіпастирі, чесні отці, боголюбне чернецтво, дорогі брати і сестри! Бажаю Вам, щоб ці дні Великої Чотиридесятниці змінили й духовно відновили наше життя, сповнили його непохитністю віри, красою добрих справ, радістю перемоги над гріхом, а також світлом любові до Бога і ближнього. Нехай наше життя стане кращою проповіддю про Христа Розіп’ятого і Воскреслого, про перемогу світла над темрявою.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з усіма Вами!

† Володимир,
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Української Православної Церкви

Великий піст
2008 р.
м.Київ


 

Додати в соціальні мережі


Google Buzz Vkontakte Facebook Twitter Мой мир Livejournal SEO Community News2.ru Korica Google Bookmarks Digg I.ua Закладки Yandex Linkstore Myscoop Ru-marks Webmarks Ruspace Web-zakladka Zakladok.net Reddit delicious Technorati Slashdot Yahoo My Web БобрДобр.ru МоёМесто.ru

Автопідбір публікацій за темою



Сусідні публікації